Спецоперація аеророзвідки на Ізюмщині стала сюжетом першого фільму, знятого дронами

Кадр із фільму Йди за мною. Фото: lybomir.levitsky/Facebook Зйомками зацікавилась харківська поліція.

23 грудня відбулась прем’єра документального фільму «Йди за мною» (Follow me). Основа стрічки — спецоперація аеророзвідки 93-ї бригади, зафіксована камерами дронів.

Режисер фільму Любомир Левицький відомий за стрічками «Штольня», #SelfieParty, «Тіні незабутих предків», «Чорна п’ятниця» тощо. Від початку повномасштабної війни митець відійшов від зйомок кіно художнього та зацікавився документальним. 

«Художні фільми відійшли на другий план. Зараз режисери мають ставати в одну шеренгу разом із журналістами — документувати історії злочинів, які росія заперечує у своїй пропаганді», — розповідає Любомир Левицький виданню SPEKA.

Журналіст Василь Крутчак познайомив режисера із волонтерами, які займалися дронами спеціально для 93-ї бригади «Холодний Яр». Волонтери показали режисеру військову рятувальну операцію бригади — відеоматеріал, знятий на дрони аеророзвідки на території селища Мала Комишуваха, що на Ізюмщині. Зйомки захопили Любомира та стали основою фільму.

Пара з Бахмута тікає до Києва. Дорогою вони дізнаються, що їхні батьки захворіли і їх треба евакуювати із зони бойових дій на Ізюмщині. Вони їдуть їх рятувати: вже проїхали блокпост, об’їжджають окуповану територію, але повертають не на ту дорогу і потрапляють у лігво ворога, де все контролюють російські війська. У цю ж мить аеророзвідка 93-ї бригади помічає цивільний автомобіль, який росіяни почали жорстко обстрілювати.

«За цією ситуацією через дрон спостерігали наші українські військові і коли вони побачили, що на дорозі в калюжі крові лежить чоловік, а над ним дружина, було прийнято рішення терміново вивести жінку з тієї території і тим самим врятувати її від смерті», — розповів Любомир Левицький..

Тож «холодноярівці» вирішили врятувати людей за допомогою дрона. 

Любомир запевняє, що з технічної точки зору — це перший документальний фільм, знятий дронами. У Follow me використані матеріали з трьох видів дронів, якими українські військові користуються найчастіше: mavic, matrix та fpv-дрони. Перші два можуть довго зависати у повітрі, а для управління третім потрібен спеціальний шолом і джойстик — такий дрон може проникнути у шпаринку до засідки ворога.

Постер фільму «Йди за мною»

Матеріали з дронів у стрічці переплітаються з історіями людей — справжніх учасників цього процесу: і військових, і цивільних, які врятувались. Спогади учасників знімали на камеру з одного дубля, щоб уникнути зайвої ретравматизації від пережитого. 

Коли автори тільки починали працювати над фільмом, на тій території ще точилися бої. А з початком монтажу території довкола Ізюму були звільнені, зокрема і селище Мала Комишуваха. 

Після закінчення роботи над фільмом режисеру зателефонували слідчі з поліції Харківщини, які розслідували скоєння злочинів проти цивільних російськими військовими. Поліцейські працювали біля Ізюму: знаходили розстріляні машини цивільних, збирали номери і шукали людей. У них були перехоплені телефонні розмови якраз саме тих росіян, які стріляли у машину. Їм вдалося встановити їхні особи. Коли побачили тизер фільму, поліцейські зрозуміли, що наявний матеріал може їм допомогти.

Разом з поліцією на Харківщині знімальна група відзняла відео всіх експертиз і зафіксувала роботу поліції, що розкриває злочини на деокупованій території. Ця співпраця дала режисеру надію на цікавіший фінал для першої історії:

«Якщо цих злочинців спіймають і передадуть в СБУ, нам пообіцяли дати можливість продовжити наш фільм: я хотів би, щоб ті росіяни подивилися в очі людям, в яких вони стріляли. Побачимо, як це буде відбуватися», — розповів Любомир Левицький.

Автори історії — бійці 93-й бригади — схвалили стрічку. Режисер впевнений — фільм має дипломатичну місію, бо це інструмент інформаційної війни, який хочуть презентувати у посольствах: «По-перше, фільм говорить, що росіяни скоюють злочини проти цивільних. По-друге, ми хочемо зібрати кошти на дрони для 93-ї бригади, щоб ця історія принесла їм ще й дрон. А по-третє, хочемо привернути увагу світу до того, що війна триває і нам дуже потрібна допомога, нам потрібні дрони, бо це очі наших військових. Це те, що рятує життя. Про що і йдеться у фільмі».

Тривалість стрічки 30 хвилин, у фільму є англомовна версія. Наразі команда шукає вихід на відповідні платформи. 

Джерело