Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації нагоди Всесвітнього дня пароля пояснила, як створити надійний пароль до електронних поштових скриньок, сторінок у соцмережах та будь-яких інших акаунтів.
Як передає Укрінформ, про це Держспецзв’язку повідомила у Телеграмі.
Зазначається, що використання “сильних” паролів до банківських застосунків, електронних поштових скриньок, сторінок у соцмережах чи будь-яких інших акаунтів – одне з основних правил кібергігієни, дотримання якого допомагає захистити дані від викрадення.
У Держспецзв’язку нагадали, що надійний пароль має містити понад вісім символів: великі та малі літери, цифри, спеціальні символи.
Ефективним є використання пасфрази. Це набір слів, зашифрованих користувачем. Наприклад, рядок із вірша, пісні, в якому видалені пробіли, деякі літери замінені цифрами, спецсимволами, певні букви переведені у верхній регістр.
Сильний пароль можна також створити за допомогою спеціальних сервісів генерування паролів.
Для кожного облікового запису важливо мати окремий, неповторний пароль.
Якщо важко запам’ятати велику кількість складних паролів, можна використати менеджери паролів – це програми, які служать своєрідним “сейфом”, дають можливість тримати паролі у безпеці завдяки шифруванню. Використовувати менеджери паролів можна і на комп’ютерах, і на смартфонах. При виборі краще надавати перевагу програмам відомих розробників, перед встановленням перевіряти репутацію продукту, вивчати відгуки щодо безпеки.
Водночас у Держспецзв’язку застерегли від використання у паролях простих слів, поширених поєднань літер і слів, символів, що повторюються або йдуть один за одним.
“Такі комбінації як 123456, qwerty, password та подібні – категорично заборонені, хакери зламують такі паролі менше ніж за секунду”, — зауважили у службі.
Не варто використовувати як пароль власне ім’я, прізвище, дату народження чи інші персональні дані. Те саме стосується імен, прізвищ та будь-якої особистої інформації родичів.
Важливо не зберігати паролі у легкодоступних місяцях або на видноті. Також краще не зберігати паролі у браузерах.
Якщо є найменша підозра, що пароль розсекречений, слід негайно його змінити.
Окрім того, у Держспецзв’язку порадили регулярно перевіряти паролі та поштові адреси на предмет витоку. Наприклад, за допомогою цього сайту.
Як повідомляв Укрінформ, торік сума збитків учасників ринку від незаконних дій з платіжними картками у порівнянні з 2021 роком зросла на 46% — до 481 млн грн.