Біологи розкрили секрет худих людей

Худі люди виявилися менш активними, ніж люди з нормальною вагою.

Вчені провели дослідження, в яких взяли участь 173 людини з нормальним індексом маси тіла і 150 — із занадто низьким, і прийшли до цікавого висновку, інформує Ukr.Media.

Секрет струнких людей не у високій фізичній активності, а в харчуванні. Таке відкриття, що спростовує прийняті уявлення про те, що худорляві люди дуже фізично активні і завдяки своєму швидкому обміну речовин можуть багато їсти і не набирати вагу, зробили вчені з Абердинського університету (Великобританія) і декількох наукових центрів КНР.

Дослідники проаналізували дані 173 здорових людей з нормальним індексом маси тіла (ІМТ) (від 21,5 до 25) і 150 здорових людей із занадто низьким ІМТ (нижче 18,5). Ніхто з учасників не страждав від розладів харчової поведінки, не втрачав вагу за останні пів року, а також не робив спеціальних зусиль для того, щоб схуднути — не сидів на дієті і не тренувався «на знос».

Протягом двох тижнів вчені вели ретельне спостереження за учасниками — вимірювали їх рівень споживання їжі і стежили за їх фізичною активністю. В результаті з'ясувалося, що дуже худорляві учасники споживають на 12% менше їжі, ніж люди з нормальною вагою. Крім того, вони виявилися істотно (на 23%) менш фізично активні.

Мало того, на подив дослідників, у худих учасників спостерігався дуже високий рівень обміну речовин в стані спокою, тобто вони витрачали багато енергії, коли нічого не робили. Дослідники пов'язали такий ефект з підвищеною активністю щитоподібної залози, яка регулює обмін речовин.

Попри низьку фізичну активність, у дуже худих учасників були нормальні показники здоров'я серцево-судинної системи, включаючи рівень холестерину в крові і артеріальний тиск. Дослідники припустили, що знижений обсяг жирових відкладень приносить організму не менше користі, ніж фізичні навантаження.

Вчені поки не розібралися в тому, які біологічні механізми лежать в основі особливостей обміну речовин, які спостерігаються у худорлявих людей, але припускають, що не останню роль тут відіграють генетичні мутації.

Источник