Фото: Харківська топонімічна група 
У Харківській міській раді досить стримано ставляться до ідеї перейменувань.
Із 3150 харківських вулиць тільки чотири носять імена воїнів, що загинули в російсько-українській війні, яка триває з 2014 року. Експерти з топоніміки та жителі міста пропонують мерії назвати на честь героїв ще щонайменше вісім вулиць та провулків, але в міськраді поки що зволікають з рішенням.
Імена Мирослава Мисли, Георгія Тарасенка, Дмитра Антоненка, Олега Адамовськго та інших харків’ян, які загинули у російсько-українській війні, мають з’явитися на мапі міста. Із такою пропозицією ще минулого року виступила Харківська топонімічна група. У багатьох інших містах України місцеві ради вже ухвалили схожі рішення, але Харків поки що вперто тримається за інших героїв — радянської доби.
Новий топонімічний ансамбль
Харківська топонімічна група, яка ще з 2015 року займається створенням нової топоніміки міста, отримала від харків’ян кілька десятків пропозицій перейменувати ті чи інші вулиці на честь героїв новітньої доби — тих, хто виборював Незалежність країни як на самому початку російського вторгнення у 2014 році, так і в останні місяці повномасштабної війни. Дослідивши біографії героїв та особливості місцевої топоніміки, експерти запропонували міськраді кілька варіантів перейменувань. Пропозиція виглядає так:
- вулиця Плеханівська — вулиця Георгія Тарасенка (командир добровольчого підрозділу «Фрайкор», Герой України);
- провулок Отакара Яроша — вулиця Дмитра Антоненка (боєць Національної гвардії України, кавалер Ордена За мужність ІІІ ступеня);
- вулиця Кибальчича — вулиця Іллі Коваля (лейтенант НГУ, кавалер Ордена За мужність ІІІ ступеня);
- вулиця Дружби Народів — вулиця Олександра Клушина (доброволець роти поліції «Східний корпус» і роти поліції «Схід», псевдо «Тренер». Загинув під час удару по ГУ Нацполіції 2 березня 2022 року);
- вулиця Цілиноградська — вулиця Мирослава Мисли (командир взводу 93 ОМБр, кавалер Ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Загинув у 2016 році в Новоайдарському районі на Луганщині);
- вулиця Броненосця Потьомкін — вулиця полковника Громадського ( Олег Громадський загинув у Харкові 24 лютого);
- вулиця Чкалова — вулиця капітана Пархоменка (Сергій Пархоменко — Герой України, захисник українського неба, випускник ХНУПС імені Івана Кожедуба, харків’янин);
- вулиця Амурська — вулиця Олександра Подільського (рятувальник, загинув 17 березня під час гасіння пожежі на ринку «Барабашово» внаслідок обстрілу Харкова російськими реактивними системами залпового вогню).
Фахівці з топоніміки сформували свою пропозиції за кількома принципами. Перший — найочевидніший: герой жив на цій вулиці, як от, наприклад, Дмитро Антоненко, що мешкав у провулку Отакара Яроша, чи Олександр Клушин, чий будинок до війни був на вулиці Дружби народів.
Інший підхід — місце пов’язане з роботою, навчанням чи обставинами загибелі героя. Наприклад, вулиця Амурська знаходиться біля ринку «Барабашово», під час гасіння якого загинув Олександр Подільський, а Олег Громадський свого часу навчався в Академії Нацгвардії, яка знаходиться поблизу вулиці Броненосця Потьомкін. Хоча у випадку полковника Громадського діє й інший принцип — створення топонімічного ансамблю в певному районі міста, де назви вулиць будуть пов’язані між собою.
«Є площа Захисників України, поряд проспект Героїв Харкова, тому наша пропозиція полягає в тому, щоб доповнити топонімічний ансамбль. Наприклад, вулицю Броненосця Потьомкіна, яка прилягає до майдану Захисників, назвати на честь полковника Громадського. А ще недалеко є Старомосковська — її пропонуємо назвати Тероборонівською», — розповіла KHARKIV Today начальниця північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті та співзасновниця Харківської топонімічної групи Марія Тахтаулова.
Пропозиції про перейменування міськрада отримує не лише від експертів. Будь-який харків’янин може написати петицію до міського голови та запропонувати свій варіант перейменування. Наприклад, нещодавно на сайті міськради з’явилася петиція, у якій пропонують назвати вулицю Гуданова на честь братів Гипиків, бійців полку «Азов», що загинули в Маріуполі. Богдан та Ярослав жили на цій вулиці.
Чекати перемоги чи ні?
У Харківській міській раді досить стримано ставляться до ідеї перейменувань. В інших містах України сотні вулиць отримали нові імена на честь героїв російсько-української війни. У Києві, наприклад, кілька вулиць назвали на честь льотчиків-героїв, які загинули в боях за столицю та стали прообразом «Привида Києва». Є там і вулиця, названа на честь харківської волонтерки Юлії Здановської, яка загинула під час ракетного удару по облраді 3 березня 2022 року.
Вшановують героїв і в громадах Харківської області. В Ізюмі нещодавно з’явилась вулиця Романа Ратушного, відомого громадського діяча і добровольця, який загинув неподалік від міста, а також Володимира Вакуленка, дитячого письменника, якого вбили росіяни. У Люботині є провулок Загону «Азов» та в’їзд 92-ї бригади ім. Івана Сірка.
У самому Харкові, попри те, що героїв місту не бракує, воліють мати час на роздуми.
«Ми пройдемо цей шлях обов’язково, виважено. І імена тих героїв, які загинули, будуть, і назви тих бригад, які воювали і відстоюють місто Харків. Все буде виважено, так, щоб спільнота це сприйняла», — заявив міський голова Ігор Терехов наприкінці минулого року.
У Топонімічній групі вважають, що можна почати хоча б з кількох перейменувань.
«Війна йде вісім років, чекати її завершення не зовсім правильно, бо вже зараз є герої цієї війни, відзначені найвищими державними нагородами. Я не закликаю до того, що треба перейменувати все, але там, де очевидно, що це буде найкращий вибір, зволікати не варто», — каже Марія Тахтаулова.
У 2016-му році під час масштабних перейменувань у рамках декомунізації міськрада так само неохоче давала вулицям імена героїв російсько-української війни. Власне, тоді переназвали лише вулицю Третього Інтернаціоналу на ХТЗ — вона отримала ім’я Генерала Момота, українського прикордонника, який загинув унаслідок удару російської реактивної артилерії під Зеленопіллям на Луганщині.
Іще три вулиці перейменував своїм розпорядженням голова обласної адміністрації Ігор Райнін. Тоді в рамках декомунізації керівникам областей на короткий час давали такі повноваження, аби подолати супротив місцевих рад. Він на прохання Топонімічної групи перейменував вулицю Ейдельмана на честь Руслана Плоходька (льотчика, хакрів’янина), Соціалістичний в’їзд назвав іменем ще одного військового льотчика Миколи Топчія, а Соціалістичний провулок — іменем Володимира Усенка, солдата 92-ї бригади, що у 2014 році загинув на Донбасі.
Зараз обласна адміністрація таких повноважень не має, тож лише від політичної волі міського голови залежить, як швидко в Харкові з’являться вулиця, названі на честь героїв.