Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today 
До Балаклії вже привезли пенсії, інші громади — на черзі.
Жителі Балаклії, Куп’янська, Вовчанська, Ізюму та інших міст та сіл, що були під окупацією, довго не отримували пенсій. «Укрпошта» та Пенсійний фонд на цих територіях не працювали, зняти гроші з банківських карток у більшості людей не було можливості.
13 вересня жителі Балаклії та села Гракове у Чугуївському районі вперше за кілька місяців отримали пенсії. Половину того, що Пенсійний фонд нарахував, але не міг передати за часи окупації.
Потрібно почекати один-два дні
«Укрпошта» заїхала до Балаклії та Гракового пересувними бригадами: три автомобілі, по два працівники в кожному. До них відразу ж вишикувалася черга. За перший день поштарі видали гроші відразу за три місяці. Це п’ять мільйонів гривень. Наступного місяця обіцяють привезти ще — за інші три місяці. Найближчим часом там облаштують три стаціонарних поштових відділення. А от у навколишніх селах, як у тому ж Граковому, гроші видаватимуть «з колес».
Поки що ці населені пункти — єдині, де видають пенсії. До інших, а це майже 400 звільнених сіл і міст, поки що не пускають військові, хоча «Укрпошта» вже подала запит до Харківської військової адміністрації щодо того, чи можна ще кудись везти гроші.
«Пошта надсилає нам запити, до яких населених пунктів уже є доступ, як тільки можна буде доїхати — вони готові. Щодо інших населених пунктів, окрім села Гракове та Балаклії, військові кажуть, що потрібно ще один-два дні на розмінування. Як тільки військові дозволять, пошта поїде туди для доставки пенсій», — розповів KHARKIV Today директор Департаменту соціального захисту населення ХОВА Юрій Шпарага.
Поки що пенсії роздають «з колес». Фото: ХОВА
У звільнені міста скоро також поїдуть мобільні банківські термінали, аби люди, що отримують пенсії на картки, могли зняти готівку.
У деяких містах вже запрацювали відділення Пенсійного фонду, зокрема, у Балаклії та селищі Чкаловське Чугуївського району. Вони працюють завдяки системам супутникового зв’язку Starlink, які забезпечують інтернет. За інформацією Пенсійного фонду України, невдовзі відкриється і сервісний центр в Ізюмі — будівля вціліла, тож можна буде приймати там громадян.
Анонсує відновлення стаціонарних відділень і «Укрпошта». Її директор Ігор Смілянський заявив, що співробітників у відділення братимуть лише після детальної перевірки і не прийматимуть на роботу тих, хто брав російський паспорт або якось співпрацював з окупантами.
Люди розбіглися
Щодо інших соціальних виплат та відновлення системи соціальних послуг для населення — вони відновляться лише тоді, коли у звільнені міста повернуться органи влади. Поки що це неможливо на півночі області, де триває розмінування, у Вовчанську та селах громади, до яких важко дістатися через зірвані мости, а також у Куп’янську, біля якого ще тривають бойові дії.
«У Куп’янському районі, наприклад, взагалі немає управління соціального захисту — приміщення знищене, люди розбіглися. І поки що там трохи шумно, але ми вже шукаємо людей. Для Ізюму ми створили управління в Харкові, там троє працівників, вони працюють дистанційно», — каже Юрій Шпарага.
На окупованих територіях також були сім інтернатних закладів. Доля їхня склалася по-різному. Вовчанський геріатричний пансіонат зберігся, але директора Ігоря Шрама окупанти катували.
Раніше повідомляли: 192 дні в окупації. Балаклія як є після звільнення
«За період окупації він дуже схуд — погрози та допити, схиляння до колабораціі далися взнаки», — розповідає Юрій Шпарага.
У психоневрологічному пансіонаті в Липцях із 30 пацієнтів залишилося 8. Інших працівники закладу якимось чином спромоглися переправити в Стрілече. Про їхнє життя там мало що відомо з офіційних джерел. Місцеві мешканці розповідали, що росіяни перетворили пансіонат на казарму. Хворі жили у тісняві, медики самотужки готували їм їжу на вогнищах та приносили продукти із власних запасів. Днями Стрілече звільнили, у пансіонаті знаходиться близько 800 пацієнтів. Найближчим часом їх будуть переселяти в інші інтернати, бо жити на кордоні з Росією все ще небезпечно. У які — поки що визначаються.
Інтернат у Куп’янську теж працював під час окупації, він залишиться на своєму місці. У Борівській громаді в окупації лишається Піско-Радьківський психоневрологічний інтернат. Про його долю буде відомо тоді, коли ЗСУ звільнять село.