Фото: facebook.com/I.LOVE.OBOLON
Дощі трохи стихли, а велика вода продовжує прибувати. В Українському гідрометцентрі попереджають, що внаслідок скидання води під час пропуску повені через водосховища Дніпровського каскаду продовжуватиметься затоплення заплавних та прируслових територій у Київській, Полтавській, Дніпропетровській та низці інших областей. Рятувальники звітують, що станом на ранок 17 квітня підтоплено близько 11 тисяч гектарів сільгоспугідь, 852 домогосподарства, 111 будинків.
Навіть якщо настануть зовсім сухі дні, паводок різко не спаде. Рясні розливи річок спостерігаються у Білорусі, і нам доводиться чекати звідти нову порцію води. За прогнозами вчених, великий розлив може стояти щонайменше до початку травня, максимум – до початку літа.
Ми всі трохи здивовані: зима була малосніжною, до зливових днів українцям не звикати, і раптом – ось таке! KP.UA шукала розгадки призабутого стихійного явища.
Будувати не можна, але можна
У підвалах приватних будинків на столичних Осокорках плаває консервація, а десь і в кімнатах води вже до щиколотки. У декількох населених пунктах Київської та Черкаської областей розпочалася часткова евакуація. Про готовність вивозити людей у безпечні місця заявила влада Чернігівської області, але поки що такої інформації немає.
Під Києвом відрізаними від світу опинилися жителі Іванкова – зливи розмили дамбу місцевого ставка, і він перетворився на море. У Києві дніпровські води впевнено захоплюють все більше пляжів, наносячи на жовтий пісочок водорості та мул. Початок купального сезону може опинитися під зривом.
– Локальні підтоплення домогосподарств фіксуються у Вишгородському та Броварському районах, десь вода проникла і до будинків. Наші співробітники за допомогою мотопомп постійно її відкачують, – каже керівник прес-служби УДСНС у Київській області Вікторія Рубан.
Спікер припускає, що люди могли б і не відчувати таких проблем, якби місцева влада не перевела ділянки заплав річок з природоохоронного статусу до статусу, що дозволяє забудову.
— Ні для кого не секрет, що останніми роками було збудовано дуже багато будинків у районах, які підходять близько до річок Ірпінь та Десна. Людям треба було розуміти, що вони селяться у потенційно небезпечних місцях, – зазначає Вікторія Рубан.
У зоні лиха працюють болотоходи «Богун». Фото: dsns.gov.uа
Вистачить води до літа
І це проблема не лише Київської чи Чернігівської областей.
— За багато років всі вже зовсім відвикли від нормальної повені на Дніпрі. Але цього року Славутич вирішив показати, що він таки Велика Річка, незважаючи на всі греблі та водосховища. Останнім часом вода у Каневі потроху прибувала, а сьогодні зробили велике скидання з Канівського водосховища, і вся прибережна смуга опинилась під водою. Я такого не бачив давно, хоча працюю тут уже понад 35 років, – поділився у фейсбуці заступник директора Канівського природного заповідника Віталій Грищенко. — Схоже, починається період не просто великої води, а дуже великої води… Зараз «дуже весело» почуваються ті, хто правдами та неправдами будував свої садиби на самому березі. Ви хотіли ближче до води? Ну так ось вона пішла вам назустріч і сама підійшла зовсім близько.
Еколог нагадує, що і розорювання заплави під сільгоспкультури – не найкраща ідея.
— Кукурудза – таки не рис. А висока вода у Дніпрі стоїть довго, бо до нього вона стікає з усього водозбірного басейну. А у Дніпра він великий… Вистачить води до літа, — робить висновок учений.
На фотографії люди стоять на т.зв. «шпорі» — кам’яного насипу для захисту його від розмиву при знижках води з Канівської ГЕС. Зазвичай ці шпори височіють на 2 метри над водою. Фото: facebook.com/vitaly.grishchenko.1
Паркінг для субмарин?
Отже, одна з причин – це наша людська жадібність до «неосвоєної» землі та ігнорування вимог природи. А вона хоч і здається покірною, але іноді вміє показати людям, що сильна.
— Київ та область стоять на злитті двох річок – Дніпро та Десна. Коли тане швидше сніг на берегах Дніпра, а пізніше – Десни, то підтоплення слабке. Коли навпаки – також невелике. А коли ці два явища збігаються, тоді виникають серйозні паводки. Так було 2002 року, коли вода затопила всі пляжі, так було 1975-го, коли Дніпро піднявся до рейок метро у тому ж Гідропарку. Те саме відбувається і зараз. Висота повені залежить від синхронності великих річок, а затяжні дощі сприяють їхній наповнюваності, – каже директор Київського екологічного центру Володимир Борейко.
Парк відпочинку на острові Муромець у Києві затоплено на 95%. Десенка злилася з Дніпром. Фото: facebook.com/Дана Василенко
Еколог наголошує, що людська діяльність лише посилює нашу залежність від природних явищ. За Водним кодексом не можна будувати, орати, мостити та «упорядковувати» на відстані 100 метрів від русла великої річки та 50 метрів – маленької. А в нас, крім елітних котеджів, зводяться саморобні греблі, що оберігають ці котеджі, береги річок беруться в бетон, на заплавах прокладаються парки із заасфальтованими доріжками. Це приємно, це красиво, але неприродно.
— Річка – це не канал. Це тонка екологічна система, як годинниковий механізм. Навколо річки мають бути болотя, заливні луки. Під час розливу вони вбирають воду, як губка, та поступово її віддають. Якщо все забудовано, якщо на берегах бетон, величезна кількість води йде, шукає місце — і там розливається понад норму.
Цього року Дніпро щедро розлився парком «Прирічний». У групі « Оболонь » у фейсбуці виклали фото місця, де київська влада збиралася будувати надземно-підземний паркінг. І пожартували, що це був би парк для човнів на верхньому рівні та субмарин – на нижньому.
У цьому парку «Прирічна» зібралися будувати надземно-підземний паркінг. Фото: facebook.com/I.LOVE.OBOLON
А біоценози в Чорнобилі блаженствують
На майбутнє: з паркінгами та котеджами на заливних берегах доведеться бути обачнішими. Також не зайве почистити системи водовідведення. Відносно сухий кліматичний пояс нас справді розслабив, а природа – вона циклічна. Ось і перше попередження.
— Є періоди посушливіші, є більш вологі. Ми зараз перебудовуємося в режим зволожуваності, тому можна чекати, що рясні розливи річок повторюватимуться. Паводки – це природні процеси, які відбувалися і відбуватимуться не лише навесні, а й восени. Коли випадає багато опадів, земля не може увібрати всю вологу, тому віддає її річкам, – каже доктор географічних наук, кліматолог Світлана Бойченко.
Вчена звертає увагу, що весна вже стала вологішою, а влітку почало випадати більше опадів, ніж раніше.
– І це не рівномірні спокійні дощі. А циклонічні рясні зливи, коли за кілька годин може випасти кілька норм опадів. «Природа починає відновлювати свої претензії до людей, і на це доведеться зважати», — підсумовує експерт з клімату.
А тим часом є на Київщині місце, де щиро радіють повені. Це Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Те, що для людей біда, для природи – велике благо. Особливо на тлі останніх посушливих років.
— Для Полісся тала та дощова вода важлива тому, що наповнює численні болота та болотця – джерело і основу існування багатьох біоценозів (сукупність тварин, рослин, грибів та мікроорганізмів у однорідному життєвому просторі. – Ред.), — кажуть у заповіднику.
Ще з позитивних моментів — розливна вода наситить торфовища, чим різко знизить ризик задушливих пожеж у спекотливу пору року.
Поліські болота вдосталь напиваються. Фото: https://www.facebook.com/zapovidnyk2018
На тему
Як поводитися при затопленні
Рятувальники рекомендують:
Дотримуватися спокою та уникати паніки. Швидко зібрати документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі. Надати допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації насамперед. По можливості негайно залишити зону затоплення. Перед виходом із дому знеструмити його, перекрити газопостачання, погасити вогонь у грубках. Закрити вікна та двері. Якщо є час, закрити вікна та двері першого поверху будинку дошками (щитами). Відкрити хлів чи сарай – дати тваринам врятуватися. Якщо не можете вибратися із зони самі, треба піднятися на верхні поверхи або горище, дах і чекати на допомогу. Якщо потрапили у воду, зніміть із себе важкий одяг та взуття, знайдіть поблизу предмети, якими можна скористатися, чекаючи допомоги. Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти).
Київ, Поділ, вулиця Межигірська, 1900-ті. Звичайна на той час повінь. Фото: facebook.com/kiev.klab
Що робити після затоплення
Переконайтеся в тому, що житло не отримало серйозних пошкоджень і не загрожує обвалом. Навколо будинку повинні бути відсутні провали. Якщо вони є, місце мають оглянути рятувальники. Не використовуйте електрику до осушення будинку. Просушіть будинок. Ретельно продезінфікуйте забруднений посуд та домашні речі, а також прилеглі до будинку території. Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно з розрахунку 1/3 об’єму води на добу. Електричними пристроями користуйтеся лише після ретельного просушування. Заборонено споживати продукти, що були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся їх і консервації, яка пошкоджена. Усе затоплене майно підлягає дезинфекції. Дізнайтесь у місцевих органах державної влади адреси організацій, які відповідають за допомогу постраждалому населенню.
Джерело