Воєнний стан в Україні: до чого готуватися українцям

Президент України Петро Порошенко підтримав введення воєнного стану в країні. Вже у понеділок, 26 листопада, о 16:00 дане питання розгляне Верховна Рада.

Президент України Петро Порошенко підтримав введення воєнного стану в країні після захоплення українських кораблів росіянами при виході з Керченської протоки 25 листопада. Вже у понеділок, 26 листопада, о 16:00 дане питання розгляне Верховна Рада, інформує UkrMedia.

За час незалежності України в країні жодного разу не вводили воєнний стан.

Військовим положенням називають правовий режим, який вводять в країні у випадках збройної агресії проти неї, напади, а також, якщо існує небезпека для незалежності та територіальної цілісності держави.

Після того, як Рада нацбезпеки України подає пропозицію про введення військового положення президенту, він повинен розглянути його і видати указ про введення режиму. Після цього протягом двох днів Верховна Рада повинна розглянути указ і проголосувати за введення надзвичайного стану. Рада може прийняти указ повністю, частково з рекомендаціями або застереженнями.

Далі указ поширюється у ЗМІ. Також Україна повинна повідомити генерального секретаря ООН про параметри введення військового стану на території країни.

Військове положення можуть ввести на території, як цілої країни, так і її окремих регіонах, що прописується в президентському указі. Також в Указі повинен бути вказаний термін дії воєнного стану.

Згідно із законом, керівництво державою переходить до військового командування, яке разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму.

Це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені на територіях, де оголошено воєнний стан. Рішення про доцільність їх створення приймається президентом України за поданням обласних державних адміністрацій чи військового командування.

Адміністрації утворюються в одному або декількох населені пунктах. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається і звільняється президентом України за пропозицією Генерального штабу.

Термінової мобілізації в Україні в разі введення воєнного стану не буде. Згідно із законом, громадяни зобов'язані з'являтися за викликом у військові комісаріати для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.

При цьому Порошенко заявив, що введення положення не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги.

Вибори президента, вибори у Верховну Раду, у Верховну Раду АР Крим, та органам місцевого самоврядування під час воєнного стану проводитися не можуть. У цей час заборонено будь-які референдуми. Зміна Конституції України і Конституції АР Криму також заборонені.

Якщо вибори мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, після припинення військового положення у Ради є 90 днів на те, щоб визначитись з новою датою.

Якщо в Україні введуть воєнний стан на 60 днів, як було запропоновано РНБО, виборча компанія не зможе стартувати в потрібний час — за 90 днів до виборів, тобто 31 грудня. Введення воєнного стану означає відстрочку початку кампанії мінімум на місяць. Це може стати реальною причиною для перенесення дати виборів президента.

При введенні воєнного стану обмежується ряд прав громадян країни. Умови воєнного стану передбачають повну заборону проведення страйків, масових зібрань та акцій.

Військове командування під час воєнного стану, має право вводити комендантську годину, встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду в населені пункти, обмежувати свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів.

Нова військова влада отримає право перевіряти документи, а в разі потреби проводити огляд речей, транспорту, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Запрацює також право на заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо вони несуть ризик для суверенітету та національної безпеки України.

В разі введення воєнного стану військове командування та інші органи влади отримують право оголосити трудову повинність і залучати громадян до суспільно корисних робіт.

Це передбачає виконання робіт оборонного характеру, а також у ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного і військового характеру, а також їх наслідків.

Тривалість виконання таких робіт та їх оплата встановлюються згідно українського трудового законодавства.

У разі необхідності, закон дозволяє примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави.

Якщо під час примусового відчуження майна не було попереднього повного відшкодування вартості, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати в судовому порядку повернення такого майна.

Також колишні власники можуть вимагати взамін надання іншого майна, якщо це можливо.

Військове положення передбачає, що командування зможе контролювати підприємства зв'язку, телерадіоорганізації та видавництва з метою проведення роз'яснювальної роботи серед військових і цивільного населення.

Крім того існує ризик заборони роботи особистих і колективних радіостанцій, передачі інформації через комп'ютерні мережі.

У разі порушення вимог режиму воєнного стану, у громадян або організацій можуть вилучити теле — радіообладнання, відео — і аудіоапаратуру, комп'ютери або будь-які інші засоби зв'язку.

Воєнний стан скасовується або після закінчення строку, на який він був введений, або окремим указом президента про скасування воєнного стану.