Хроніки незламного Харкова: понівечені передмістя, боротьба в окупації та звільнені села

Фото: Оксана Иванец Сьогодні південні передмістя Харкова страждали від обстрілів.

Триває 64 доба героїчного супротиву залізобетонного Харкова. Сьогодні був важкий день для передмість — росіяни обстрілювали їх з літака та артилерії. В окупації, попри тиск та нестачу ліків і продовольства, наші люди чинять супротив. Бійці ЗСУ мають успіхи на північному фронті.

Сьогодні добряче дісталося відносно спокійним південним передмістям Харкова. Зранку звідкілясь прорвався ворожий літак і обстріляв Покотилівку. У результаті двоє чоловіків загинули, семеро місцевих жителів отримали поранення. Зруйнована школа і 30 будівель. Кілька годин потому було обстріляне село Котляри за аеропортом. Загинув 53-річний чоловік, одна жінка отримала поранення. Зруйновані приватні будинки. Поранено жителя селища Хролі.

Окупанти лютують, бо отримують поразку за поразкою на північному фронті області. Бійцям з 92-ї бригади вдалося відбити селище Кутузівка за Об’їздною у напрямку Вовчанська. На 602-му мікрорайоні кажуть, що сьогодні увесь день було тихо — ймовірно, саме з Кутузівки їх обстрілювали окупанти. З іншого боку наші війська теж мають успіхи. За інформацією голови Дергачівської міськради, Збройні сили України зайшли до Руської Лозової, на околицях села ідуть бої. Новини втішні, бо росіян гонять геть від Північної Салтівки і, якщо так піде далі, вони скоро не зможуть тероризувати район постійними обстрілами з артилерії. А якщо подивитись на мапу, то видно, що Кутузівка та Руська Лозова знаходяться по обидва боки від Циркунів, де стоїть чимало російської артилерії — зараз у ворога є всі шанси опинитися в кільці. 

Тим часом життя в деяких районах Харкова стає важчим. Люди вже витратили кошти і годинами стоять у чергах за гуманітаркою. На Салтівці скаржаться, що дають менше продуктів, ніж у перші дні війни. А в Індустріальному районі, на околиці міста, де окупанти розбомбили всі продуктові магазини, гуманітарка — то єдина можливість щось поїсти. Тож люди стоять по три години за молоком чи курятиною. Харківська журналістка Ірина Антонюк сфотографувала чоловіка, який був у такій черзі 1232-м.

Черга за гуманітаркою. Фото: Ірина Антонюк: Facebook

Як би не важко було в Харкові, в окупованих містах та селах ще важче. В Ізюмі розповідають, що ціна пачки сигарет чи палиці ковбаси сягає вже 300 гривень. У місті відсутні медикаменти, медики не мають чим лікувати хворих. Така сама ситуація і в окупованій Боровій. Лікарня працює, але ліків у ній ніяких немає, а в селі Ізюмське загарбники повністю зруйнували амбулаторію.

Староста села Вільча Вовчанського району у відчаї написав листа до президента, парламенту та уповноваженої з прав людини. Микола Лірський просить про організацію гуманітарного коридору, бо в селищі немає продуктів харчування і ліків, відсутня електроенергія, страждають у тому числі пацієнти пансіонату для літніх людей. У такій самій ситуації опинилися жителі всіх окупованих сел на північ та північний схід від Харкова.

В селищі Шевченкове на сході області місцеві мешканці чинять супротив окупантам. Росіяни дозволили відкрити ринок, але повісили там свій триколор. Довго «ганчірка» не провисіла — шевченківські підприємці зламали флагшток. Розлючені росіяни зачинили ринок.

Здається, що звичайна жіночка, а насправді — ворожий агент. Фото: Нацполіція

Сьогодні в Харкові наловили новеньких колаборантів. Одна зрадниця із селища Васищеве так сильно любила Путіна, що надсилала ворогу місця дислокації українських збройних сил через повідомлення  до брата, який на окупованій території співпрацює з представниками РФ. Затримана, тепер у в’язниці у неї буде час подумати про свою поведінку. Інший чоловік з Харкова, крав із заводів оборонного комплексу танкові двигуни, складав їх у схованці та чекав, поки росіяни увійдуть в місто, щоб передати їм запчастини.

На жаль, такі люди, як оці двоє, досі живуть серед нас і своїми смс-ками ворогу посилають бомби на голови сусідів і рідних. Сподіваємось, усіх скоро переловлять. Віримо ЗСУ, а завтра прокинемось іще на день ближче до перемоги. 

Джерело