Перші вибухи по всій Україні 24 лютого, а в Рівному відразу відновилися всі зв’язки, телефонні номери та навички від 2014-го року. Бо ж волонтерський рух – він в крові, раз вивчив — і він з тобою назавжди.
Та цього разу, на восьмий рік війни, масштаби були такими, що здавалося, не осягнемо. Тисячі, тисячі вимушено переміщених українців, Рівне і область стали гуманітарним штабом. І масштаби роботи часом лякали, а руки та голови робили, — пишуть на сторінці Рівненської міської ради у Фейсбуці.
Акції, заходи, сотні волонтерських рук та очей, ентузіазм та віра в краще, а ще — українство. Те, що нас всіх об’єднує. Ми настільки сильні, що закордонні партнери на довірі працювали та надсилали необхідне. А люди, наші люди! Кращі, єдині, мужні та щедрі.
Тонни продуктів, ліків, одягу, товарів, військової амуніції, миючих засобів та підгузків, побутових хімії та господарських товарів, постіль, інструменти, спальники і каремати….
Тисячі людських історій…до сліз, до останньої струни душі….
Ріки сліз, поту, крові….від волонтерів до бійців на фронті…
Спасибі кожному за допомогу. Всі цінні і кожна допомога на вагу золота. Ми вже зробили більше, ніж кожен уявляв. І будемо робити надалі. А поки, сторінка життя волонтерського штабу закривається, але наша волонтерська особиста діяльність зажди із нами. І з вами. До перемоги. І тільки так.