Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today. 
80% будівель у громаді зруйновані.
Східний фронт російсько-української війни проходить по Дворічанській громаді. Частина її сіл ще знаходяться в окупації, в інших ідуть бої, у самій Дворічній обстріли не припиняються ані на день. Тут стріляють із «Градів», мінометів та літаків, у містечку немає електрики, магазинів, аптек, але там все ще продовжують жити люди.
Дворічна — невеличке, але гарне селище на березі Осколу, оточене річками, лісами та мальовничими схилами Дворічанського природного парку. До війни тут було кілька молочних ферм, велике птахопідприємство, лісництво та майже 4 тисячі жителів. Зараз тут важко знайти вцілілу будівлю, а у селищі залишаються приблизно 500 людей.
Рубають меблі, щоб топити хати
Майже сім місяців під окупацією та вже п’ять місяців під постійними обстрілами. Вулиці Дворічної порожні та похмурі, наслідки руйнувань тут видні неозброєним оком — майже кожен будинок та адміністративна споруда була обстріляна, горіла або посічена уламками снарядів. Тут немає перехожих на вулицях, немає магазинів. Єдиний осередок життя — гуманітарний хаб у будівлі адміністрації громади, із забитими вікнами. Тут навіть є інтернет — працює Starlink. Нечисельні волонтери, які на свій страх та ризик пробираються до Дворічної, залишають гуманітарну допомогу. Везти треба все — від питної води та ліків до генераторів, аби хоч ненадовго вмикати електрику. Аптек немає, магазини не працюють.
«Дуже потрібні миючі засоби, прокладки, пральні порошки. Із цим найбільша проблема. Наші підприємці під час окупації майже всі оформили документи та почали співпрацювати за російськими законами, зараз ті з них, які лишились, розпродають товари втричі дорожче, ніж вони коштують у Харкові. «Снікерс» продають за 150 гривень, — розповів KHARKIV Today адміністратор Telegram-каналу «Іван Чорний — Дворічна».
Померти з голоду в Дворічній не дадуть. Сюди все ще можуть проїхати волонтери. Привозять не тільки їжу, воду та ліки, а й генератори та паливо до них, свічки, дрова, сірники. Дорога вже небезпечна і прострілюється окупантами.
«Кожен день ідуть обстріли, ми потрапили під штурм, коли руські почали заходити на околиці, за нами слідкували з дронів, і куди б ми не приїхали, туди прилітало з усього, що в них є — мінометів, «Градів», — розповіла волонтерка та підприємиця Анастасія Шафранська.
Типова вулиця Дворічної. Фото: стопкадр відео Ігоря Клименка
Востаннє вона була у Дворічній минулого тижня. За словами волонтерки, з кожним візитом ситуація в селищі погіршується. 80% будинків зруйновані, люди останній місяць живуть переважно у підвалах. Оскільки в Дворічній немає газу, електрики та води — через постійні обстріли комунікації неможливо відремонтувати — то найбільш затребуваним товаром тут стали дрова.
«Останні два тижні вже багато людей виїхали, а хто лишається — живе по підвалах, бо прилітає дуже міцно. Топлять дровами, вугіллям, у кого воно є, варять на багаттях їжу, на плитах, рубають меблі свої, щоб протопити», — розповів про ситуацію і місті волонтер «Червоного Хреста» Ігор Клименко.
За дровами можна сходити в ліс на західну околицю Дворічної, де немає боїв. Але люди воліють не залишати двори надовго, бо обстріл може початися будь-якої миті.
Імпровізований пам’ятник воїнам ЗСУ у Дворічній. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today.
Пішки вийшли з Гряниківки
За даними Куп’янської районної військової адміністрації, у Дворічній зараз лишається близько 500 чоловік. Евакуацією займається і місцеве керівництво громади, і «Червоний Хрест». Людей везуть до Харкова та розселяють у гуртожитках. За даними волонтерів, кількість тих, хто бажає виїхати, у порівнянні з груднем збільшилось на 40%. Але все одно є люди, які не бажають залишати Дворічну. Переважно це пенсіонери з власним господарством, але є навіть сім’ї з дітьми.
«За моїм досвідом, з квартири людину вивезти набагато простіше, ніж з приватного будинку. Ось у жовтні ми забирали двох літніх жінок у Дворічанській громаді, два чоловіка залишились в селі. Казали, що от у нас кролі, у нас гуси, ми через два тижні поїдемо. Але вони вже не виїхали, бо наступного дня прилетіло у двір, один з них як раз ішов за водою. Іноді відмовляються їхати без причин. У Дворічній була заявка на евакуацію — мати, батько, дитина 10 років. Ми приїхали, а вони не захотіли навіть з нами говорити, просто закрили двері. У них у двір вже прилітало, є воронка», — розповідає Ігор Клименко.
Евакуація з Дворічної. Фото: «Суспільне»
За кілька кілометрів від Дворічної йдуть бої. Нещодавно у ЗМІ пройшло повідомлення, що росіяни начебто захопили село Дворічне. Але в районній адміністрації цю інформацію спростовують.
«Йдеться, мабуть, про станцію «Дворічна», вона розташована між селищем та селом Гряниківка, на тому березі Осколу, і вона вже давно знаходиться у сірій зоні», — розповів KHARKIV Today голова Куп’янської районної військової адміністрації Андрій Канашевич.
Так само у сірій зоні знаходяться інші дворічанські села — Петро-Іванівка, Перше Червоне, Гряниківка. Остання розташована прямо на лінії фронту, там постійно йдуть бої між українською армією та окупантами. У ніч на 13 лютого росіяни знову пішли в атаку на Гряниківку, але були відбиті. Село майже знищене, вогнем зметені цілі вулиці, але навіть там, у таких умовах, лишаються люди, — за даними адміністрації, близько 10 чоловік.
«Дві людини сьогодні вранці прийшли пішки в адміністрацію Дворічанську, щоб їх евакуювали. Село знаходиться в зоні бойових дій, ситуація там критична», — каже Андрій Канашевич.
Близько 30% населених пунктів Дворічанської громади досі знаходяться в окупації. За даними адміністратора Telegram-каналу «Іван Чорний — Дворічна», у селі Вільшана було вбито старосту, в інших селах відбуваються масові вбивства та мародерство.