Фото: Сергій Козлов / KHARKIV Today 
Мішенями російських артилеристів стають школи, лікарні, офісні центри та підприємства.
Від початку червня Харкові живе в умовах безперервного ракетного терору. Вночі місто обстрілюють з «Іскандерів», вдень — з реактивних систем залпового вогню. Останнім часом інтенсивність обстрілів посилюється.
Психологічний тиск на жителів Харкова, знищення цивільної інфраструктури, помилки російської розвідки, підготовка до наступу на місто чи навіть помста за удари по складах та штабах — такі версії щодалі сильніших ударів по цивільній інфраструктурі обласного центру озвучують чиновники та експерти. KHARKIV Today розбирався, які з них найбільш імовірні.
Вдень «Урагани», вночі «Іскандери»
Вже кілька тижнів поспіль ніч для харків’ян починається з оголошення повітряної тривоги приблизно о 23:00. Далі з Бєлгорода летять ракети, їх добре видно у затемненому місті. Таких ракет зазвичай — від трьох до шести. Фотографи, що фіксують ці вильоти та пересічні спостерігачі кажуть, що вже знають, з якого боку летітиме — росіяни, впевнені у своїй безкарності, навіть не змінюють місце пуску.
Нічні удари по Харкову наносять «Іскандери», ракетні комплекси. Зазвичай вони призначені для знищення систем ППО, командних пунктів противника, артилерії та навіть літаків. Але російські ракетники цього разу вибрали своїм ворогом харківські школи. Саме шкільні приміщення та корпуси вищих навчальних закладів страждають від нічних «прильотів» найчастіше. 27 червня ракетою вдарили по школі на вулиці Балакірєва, наступної ночі дві ракети залетіли до навчального закладу у Слобідському районі. 9 червня окупанти зруйнували школу на Баварії, 2 червня — на Салтівці.
24 червня росіяни розгромили спорткомплекс «ХПІ», 21 червня — житлово-комунальний коледж на Шевченка, за день до цього — влучили у Люботинський транспортний ліцей та Зооветеринарну академію (тепер Державний біотехнологічний університет) у Малій Данилівці.
Інфографіка: Микита Лисенко/KHARKIV Today
Вартість однієї ракети, які застосовуються для цих обстрілів — близко 3 мільйонів доларів. Якщо врахувати, що вартість будівництва однієї школи складає 100 мільйонів гривен (за даними Мінрегіонбуду на 2019 рік), то виходить, що вартість ракети та будівлі, яку вона знищує — приблизно однакові.
Щоночі по Харкову росіяни випускають від трьох до шести таких ракет, тобто від 9 до 18 мільйонів гривень. А за тиждень — від 63 до 126 мільйонів доларів. Надто великі затрати для руйнування шкіл, у яких нікого немає. За словами військового експерта Михайла Жирохова, високоточних ракет у росіян небагато, на відміну від артилерійських снарядів, тому зазвичай їх не витрачають для знищення цивільних об’єктів. Але бувають випадки, коли військові отримують недостовірні дані.
Раніше повідомляли: Куди переведуть учнів та вчителів зі зруйнованих шкіл у Харкові
«Перш за все, таку зброю росіяни використовують для знищення військової інфраструктури. По цивільним б’ють чимось більш дешевим. А ракети пускають за розвідувальними даними. Вони, до речі, можуть бути й невірними. Наприклад, на початку війни в Чернігові пройшла чутка, що в готель приїхали американські військові. Насправді там були американські журналісти, але вночі туди прилетів «Іскандер», — розповів Михайло Жирохов KHARKIV Today.
На основі цього можна зробити припущення, що росіяни впевнені: у школах та коледжах Харкова розміщуються військові частини або військове обладнання. На початку війни таке дійсно траплялось, у березні росіяни вбили відразу 21 військовослужбовця ударом по школі в Мерефі.
Денні обстріли Харкова — інша річ. Стріляють хаотично із «Смерчів» та «Ураганів», у тому числі касетними боєприпасами, які мають велику площу ураження та снарядами на парашутах. Із «Градів» Харків давно не дістають, кілька разів місто обстріляли з великокаліберної гармати «Піон». Літаки давно вже не залітають далеко від лінії фронту, бо спрацьовують системи протиповітряної оборони. А от ракети системи ППО перехопити не встигають — вони долітають з Бєлгорода всього за хвилину.
Навіщо вони стріляють?
Найбільш поширена думка щодо причини інтенсивних обстрілів Харкова — психологічний терор. Щоденними ударами росіяни намагаються зламати опір.
«Російський агресор не перестаючи торпедує місто Харків. Це все спрямоване на те, щоб життя в місті Харкові не могло розвиватись нормально, і друге — щоб посіяти паніку, залякати людей», — так пояснив це в ефірі телемарафону міський голова Ігор Терехов.
Кілька військових експертів висловили припущення, що посилення ракетного терору останніми днями може бути помстою росіян за вдалі атаки ЗСУ на їхні склади боєприпасів та командні пункти. Серед інших про це зазначив і радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Постійні ракетні удари, артилерійський обстріл, реактивні снаряди. Тотальне божевілля… З погляду військового мистецтва обстріли житлових кварталів Харкова не мають жодного сенсу», — написав Подоляк у своєму Telegram-каналі.
Експерти сходяться на думці, що навряд чи посилення обстрілів означає перенесення основного наземного удару з Донбасу на Харківщину. Але це може бути відволікаючим маневром, аби командування ЗСУ не посилювало свої частини в Луганській та Донецькій областях, а змушене було тримати великий гарнізон у Харкові. Таке припущення в ефірі телемарафону висловив військовий експерт Олег Жданов.
Раніше повідомляли: Окупанти нарощують «бойовий кулак» за 100 кілометрів від Харкова
«Це — відволікаючий маневр для того, щоб відтягнути частину сил нашої армії зі східного напрямку. Вони намагаються створити тут ілюзію головного удару. Але ми розуміємо, що там немає такої кількості військ, які могли б дійти до Харкова», — заявив Жданов.
Російською ракетою знищено спорткомлекс НТУ «ХПІ». Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today.
А от на думку Михайла Жирохова, росіяни цілком можуть знову спробувати наступати на місто. За даними Генштабу, кілька батальйонно-тактичних груп накопичились біля кордону в Бєлгородській та Курській областях. За нашою інформацією, біля міста сконцентровано до 10 батальйонних груп, одразу на кордоні з Росією ще відтрьох до п’яти БТрГ (одна складає від 600 до 800 військових). У будь-який момент їх можуть перекинути в Україну, а близькість Харкова до кордону робить місто набільш вразливим для наземних атак, ніж Миколаїв або Запоріжжя, де також можливі відволікаючі маневри.
«Харків так розташований, що на нього легко наступати і його важко обороняти. Вірогідність бойових дій в напрямку Харкова — не нульова. Це не основний, але допоміжний напрямок», — каже Жирохов.
Але експерт впевнений, що навіть у разі наступу такого напівоточення, як у березні, вже зробити не вийде, адже в Генштабі врахували помилки. Місто посилює оборону, військові разом з комунальниками будують укріпрайони.