Фото: KHARKIV Today/Сергій Козлов 
Далеко не всі місцеві чиновники використовують державну мову в публічному просторі.
Харківські депутати та посадовці поступово українізуються. Після початку повномасштабної війни з Росією усе більше можновладців відмовляються від російської під час спілкування в соцмережах та в інтерв’ю. А ті, що не хочуть, почали називати свою російську «слобожанською» або «харківською» мовою.
Уповноваженому з питань захисту державної мови найбільше скарг надходить саме на харківських чиновників. Деякі з них вперто відмовляються виконувати закон та переходити в офіційному спілкуванні на українську. Вони вдаються до цікавого аргументу: їхня російська мова — це насправді не російська, а «слобожанська» або «харківська».
Носії «слобожанської»
Останній скандал зі «слобожанською мовою» спалахнув завдяки заступниці голови Харківської обласної ради Валерії Мураєвій. На неї поскаржились мовному омбудсмену Тарасу Креміню за те, що посадовиця веде свої соцмережі російською. Уповноважений зробив Мураєвій зауваження, а її це обурило. Депутатка написала великий пост на свой сторінці у Facebook двома мовами — українською та російською, у якому відстоювала своє право писати «слобожанською».
«Так уже склалося, що у мене, як у жителя Слобожанщини, побутова мова спілкування — руська. Підкреслюю, руська, слобожанська, якщо хочете, а не російська», — написала Мураєва.
Раніше тему «слобожанської мови» активно відстоював Ігор Терехов, іще один активний противник українізації, який навіть судитися пішов за своє право писати в соцмережах російською. 23 грудня він дав інтерв’ю щодо розбудови Харкова після війни, у якому майже увесь час говорив російською.
«Дуже багато розмов, якою мовою я розмовляю. Тим не менш будемо спілкуватися нашою, «слобожанською» мовою», — сказав тоді міський голова.
Вперше термін «слобожанська мова» у якості російської в офіційному інформпросторі з’явилася з легкої руки колишнього голови Харківської адміністрації та міністра МВС Арсена Авакова. Навесні 2021 року він презентував у Харкові свою книгу «2014. Миттєвості харківської весни» — українською мовою. Але у вихідних даних видання значилося, що це — переклад із слобожанської.
Фото: Олесь Думний
Сам Арсен Аваков, попри обіцянку ще 2005 року вивчити українську, так і не зробив це, навіть коли став міністром. Колишній топ-чиновник продовжує вести сторінку у Facebook російською, але зараз він не депутат і не державний службовець, тож має на це повне право.
У мовознавстві не існує терміну «слобожанська мова», але існують слобожанські говірки. Втім, жодного стосунку до російської мови харківських чиновників вони не мають.
«Слобожанська мова» — це все пропагандистський конструкт з одного боку, а з іншого — виправдання свого небажання переходити на українську, небажання виконувати закон. Це не має ніякого наукового підґрунтя. Якщо говорити про слобожанські говірки — то це різновиди південно-східного наріччя української мови, з певними лексичними, фонетичними, фразеологічними особливостями. Саме української мови, а не російської», — розповіла KHARKIV Today кандидатка філологічних наук Софія Бутко.
Тим часом чиновницька вигадка вже пішла в люди. Російську називають слобожанською уже і комерційні структури, наприклад, «Строймастер Рост».
Фото: «Мова. Харків»
«Ось таке може відбуватися, коли міська влада маніпулює, називаючи російську мову «слобожанською», популяризуючи цю тезу», — відзначають активісти проєкту «Мова. Харків», які помітили цю новацію.
Перехідний період
Не зважаючи на супротив, суди та вигадки неіснуючих мов, харківські чиновники поступово українізуються — як правило, після штрафів та зауважень. Ігор Терехов усе краще говорить українською, державною мовою ведуться і його соцмережі. Валерія Мураєва після зауваження мовного омбудсмена останній пост у Facebook теж опублікувала українською.
Речник міськради Юрій Сідоренко свою особисту сторінку у Facebook з 9 листопада веде українською, раніше писав лише російською. Заступниця міського голови Світлана Горбунова-Рубан публікує дописи й українською, і російською, як і її колега Тетяна Чечетова-Терашвілі.
Обома мовами, але українською частіше, веде сторінку голова Новобаварської адміністрації Тетяна Цибульник. З кінця червня 2022 року перевела сторінку на українську мову голова Київської адміністрації Неллі Казанжиєва, до цього писала в основному російською. Інші чиновники міськради або неактивні в соцмережах, або роблять переважно перепости з офіційних сторінок міськради та комунальних підприємств, які ведуться українською.
В обласній раді та адміністрації ситуація з дотриманням мовного закону дещо краща. Голова ХОВА Олег Синєгубов у публічному просторі спілкується виключно українською, як і його заступники та голова обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко. Проблеми з мовою є переважно у депутатів колишньої «ОПЗЖ». Наприклад, лише російською веде сторінку Микита Шенцев, втім, таких депутатів зараз меншість навіть серед колишніх медведчуківців.
Раніше повідомляли: У Харкові з’явиться власний мовний омбудсмен
Народні депутати теж не всі опанували державну. Виключно російською мовою веде соцмережі Олександр Фельдман, теж колишній представник «ОПЗЖ». Здебільшого російськомовний раніше Олександр Куницький зі «Слуги народу» з кінця весни перевів сторінку у Facebook на українську.
Тренд на українізацію зачепив навіть тих відомих харків’ян, які не мусять переходити на державну, бо не перебувають на державній службі. Колишній заступник голови ХОДА, власник гольф-клубу та волонтер Юрій Сапронов нещодавно почав вивчати українську мову.
«Вже два тижні уроків. Я намагаюся. Поки що виходить погано. Але упиратимуся», — пообіцяв відомий харків’янин.
Українська мова стає популярнішою і в світі. За даними безкоштовної платформи для вивчення мов Duolingo, з початку російського вторгнення понад 1,3 млн користувачів з різних країн почали вивчати українську мову на знак солідарності.