Стурбованість військовими маневрами Путіна

Росія посилює війська на кордонах з Україною. Вашингтон боїться нової війни. Берлін і Київ реагують розслабленіше

Переміщенням російських військ на українському кордоні найбільше стурбовані нині Америка, Німеччина та, звісно, Україна. Вашингтон доволі конкретно заявляє про ці побоювання, у Берліні та Києві, натомість, схильні бачити в цьому скоріше спроби залякування, ніж воєнні наміри.

Розходження спостерігається найперше в оцінках того, яким чином реагувати в разі ймовірного нового нападу на Україну. Як відомо, у 2014 році Росія захопила український півострів Крим і створила на материковій частині України дві проросійські «республіки».

Державний секретар США Ентоні Блінкен 10 листопада артикулював американське занепокоєння, заявивши, що «стурбований» російськими військовими маневрами на українському кордоні. Він побоюється, що Росія може «зробити серйозну помилку» і спробує повторити «те, що вона вчинила у 2014 році, коли зібрала війська на кордоні з Україною та вторглася на суверенну українську територію». За інформацією F.A.S. (Frankfurter Allgemeine am Sonntag), Вашингтон побоюється нападу в грудні-місяці, коли ґрунт у Східній Європі замерзає і танки більше не застрягатимуть у грязюці. 

Ентоні Блінкен

У Вашингтоні та Берліні було взято до уваги, що президент РФ Володимир Путін загострив свою позицію щодо України. Досі вважалося, що лише офіційний вступ країни в НАТО буде розглядатися Москвою, як перетин «червоної лінії». Але в жовтні під час засідання «Валдайського клубу» Путін заявив, що навіть якщо Україна ніколи не вступить до НАТО, «військова експансія» Заходу там (в Україні) є «небезпекою» для Росії. Минулого четверга він знову говорив про червоні лінії, заявивши, що західні партнери Росії загострили ситуацію, надавши Києву «смертельну» зброю та провівши «провокаційні» маневри у Чорному морі. Як дізналася F.A.S., дана заява Росії інтерпретується Заходом таким чином, що Росія більше не хоче терпіти традиційні двосторонні навчання США або Великої Британії з Україною, так само, як і постачання американської протитанкової зброї.

Фото: kremlin.ru

НІМЕЧЧИНА НЕ ОЧІКУЄ НАПАДУ

Берлін, хоча також стурбований посиленням російських військ, однак не вбачає гострої небезпеки війни. Речники Федерального уряду та Федерального міністерства закордонних справ на питання щодо загрози військового протистояння, відповіли таким чином, що наразі немає ознак для таких побоювань. Також після телефонної розмови канцлера Ангели Меркель з Путіним, наступного дня після попередження Ентоні Блінкена, у комюніке німецької сторони не згадується, що канцлер говорила про майбутню війну. Як стало відомо F.A.S., хоча Берлін також бачить пересування росіян поблизу кордонів України і занепокоєний цим, але не сприймає їх як безпосередній намір росіян атакувати.

Фото: dpa

Руслан Демченко

Українське керівництво розмірковує так само, як і німецьке. Про це йдеться у надісланому F.A.S. коментарі першого заступника секретаря РНБО України Руслана Демченка. Він пише, що «хоча ризик вторгнення російських збройних сил в Україну і є підвищеним», але наразі не є можливим «стверджувати, наскільки високим є рівень воєнної готовності Кремля». Наприклад, у порівнянні з ситуацією цієї весни, коли Росія вже викликала в Україні занепокоєння розгортанням своїх військ, маневри жовтня та листопада виглядають «меншими за кількістю та інтенсивністю». Руслан Демченко написав, що в середині листопада Україна ідентифікувала близько «2500 одиниць» важкої російської військової техніки на своєму східному та північному кордонах. «У травні налічувалося 6 тисяч».

Фото: Maxar Technologies

Частина нових російських військ, за словами Демченка, була «підтягнута із Сибіру». У Берліні це також вважають правдоподібним. Очевидно, сьогодні ці підрозділи розташовані в західноросійському місті Єльня. Перші їх супутникові знімки з’явилися наприкінці жовтня. Польський військовий експерт Конрад Музика заявив F.A.S., що на знімках можна побачити мобільний ЗРК БУК-М3, комплекс для ракет малої дальності «Іскандер», ракетну установку TOS-1А, а також артилерію й танки. Техніка належить 41-й російській армії, яка насправді дислокується в Сибіру.

Фото: Maxar Technologies Фото: Maxar Technologies

ДОВГОСТРОКОВА ТЕНДЕНЦІЯ

Колишній помічник генерального секретаря НАТО, генерал-лейтенант Генріх Браусс, а також військовий експерт Андраш Рац з Німецького товариства зовнішньої політики підтверджують зростання російської військової присутності на українському кордоні. Рац згадав, окрім сибірських військ, про підкріплення у восьмій російській армії на схід від України та в 22-й армії – північніше: «За останні роки тут створено нові підрозділи та бази, з більшою кількістю солдат і матеріалів, аніж раніше».

Андраш Рац / Фото: Bődey János

Однак Рац не робить із цього висновок щодо безпосередньої небезпеки війни. Він заявив F.A.S., що хоча такий розвиток і є «тривожним», але це «не обов’язково означає, що ми перебуваємо на межі військової ескалації». Скоріше, тут продовжується «тенденція» до посилення, про яку роки тому оголосив міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Це зараз і «втілюється у життя».

Також Демченко з РНБО зазначає, що дії Росії «повністю відповідають» давно відомим «постулатам» російського військового керівництва. Їхні методи – ведення «гібридної війни», коли супротивником маніпулюють «загрозою військового вторгнення».

ТРИ ВАРІАНТИ ДЛЯ ПУТІНА

Генерал Браусс у коментарі F.A.S. назвав три можливі цілі цього зростання останніх років. «По-перше, залякування українського уряду» для зупинки зближення країни з Заходом. По-друге, «обмежена операція в окупованій Східній Україні». Путін таким чином міг би зміцнити контроль над проросійськими республіками-сателітами у східноукраїнському регіоні Донбасу та надалі дестабілізувати Україну. «Третім варіантом могло би бути нове масштабне плановане військове просування в Україну, наприклад, для встановлення сухопутного сполучення з Кримом».

Генріх Браусс / Фото: MSC / Kuhlmann

Браусс вважає, що хоча небезпека великої війни й існує, проте, з огляду на наявність у Києва сильної армії, – Путіну доведеться розраховуватися з великими втратами. «Тому ця третя можливість, вочевидь, може бути малоймовірною».

Бен Годжес / Фото: DELFI / Domantas Pipas

Цей висновок підтверджується спостереженнями, які зробив колишній командувач Сухопутними військами США в Європі, генерал-лейтенант Бен Годжес. Він сказав F.A.S., що хоча він сьогодні й «стурбований навіть більше, аніж навесні», але твердо заявив, що поки не видно певних передумов російської військової операції: великих складів пального та боєприпасів, польових шпиталів або повітряно-десантних військ. До того ж помітно, що Росія не приховує своїх підрозділів. Годжес зазначив, що американські військові ніколи би так не «демонстрували» своє озброєння, як це видно на супутникових знімках із Росії. Це може вказувати на те, що Москва свідомо посилає сигнали.

Томас Гутшер та Конрад Шуллер, Frankfurter Allgemeine am Sonntag (F.A.S.)

Источник