У всіх перерахованих випадках найкраще звернутися до психолога, щоб навести порядок в голові.
Мабуть, не існує такої людини, яка не хотіла б багато заробляти. Але чомусь у одних це виходить легко, а інші багато років не можуть вирватися із замкнутого кола і страху перед неоплаченими рахунками, інформує Ukr.Media.
Менталітет
Люди бояться великих грошей з різних причин, причому, іноді навіть не віддаючи собі в цьому звіт.
Перша причина прихована в нашому менталітеті. Більшість людей виховувалися в сім'ях, де родичі майже все життя працювали на одному і тому ж заводі, скаржилися на низький дохід, відсутність часу на сім'ю і себе, проте терпіли, продовжуючи вставати о шостій ранку. Такий стан речей вбирали в себе діти, які брали щоденний ранній підйом на роботу як стабільність і природний перебіг речей. Встановлення терпіння в цьому випадку є коренем проблеми.
Страх змін
Боязнь великих грошей може полягати і в звичці створювати і активно підтримувати навколо себе зону комфорту. Психологи давно визнали, що зону комфорту людина створює дуже швидко, і з неї майже неможливо вибратися, навіть якщо внутрішні умови залишають бажати кращого і вже явно не були мрією.
Людина — унікальне створіння, яке виткане в основному зі страхів і сумнівів. Ми боїмося змін, намагаємося максимально прорахувати всі ризики, передбачити весь негатив, який може трапитися. Таке сприйняття світу знову було сформовано в дитинстві, коли на дитину тиснуть батьки і вимагають тільки хороших результатів. Зрештою діти бояться провалу. Відчуття і страхи переходять з ними в доросле життя і заважають змінювати його на краще.
Страх втрати
Ще одна вагома причина — страх втрати цих самих грошей. Батьки не приховують від дітей своїх емоцій, і якщо дитині доводилося бачити розтрощення батьків з приводу втрати якоїсь суми і переживання, то майже напевно такі ж почуття передаються і дітям.
Бідність мислення
Напевно вам доводилося чути фразу "бідність мислення". Найчастіше люди під час невдачі схильні звинувачувати колег, партнерів, уряд, але тільки не себе. І в цьому випадку ще й не бажають робити ніяких кроків щодо виправлення становища.
У людей з низькою самооцінкою також формується синдром самозванця. На роботі цей синдром виражається в понаднормових годинах, в лестощах начальству, але відкрито попросити про підвищення вони не можуть.