Фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda
Місто Краматорськ на Донеччині страждає не тільки від російських обстрілів, а й від погодної стихії і як наслідок – комунального колапсу. Після сильних снігопадів 30-31 березня та їхнього подальшого активного танення у водосховищі селища Городещино на околиці міста піднявся рівень води, яка прорвала дамбу одного з водосховищ.
– Розбило частину конструкції греблі, збільшився викид води, – повідомив голова Краматорської міської адміністрації Олександр Гончаренко. За словами голови області Павла Кириленка, зруйновано водоскидний шлюз, внаслідок чого відбулося неконтрольоване скидання води.
Вода затопила 260 будинків на 30 вулицях Краматорська, постраждали десятки прибудинкових ділянок. Рятувальники на човнах розпочали евакуацію людей – мешканців селища знімали з дахів будинків, куди вони забиралися, щоб урятуватися від великої води, що хлюпала на рівні вікон. Врятованих розмістили у тимчасових притулках: у дитячих садках та школах, оперативно переобладнаних під притулки, а на водозабірному шлюзі вже зводяться загородження з бетонних блоків, глини та піску.
– Зараз головне – зменшити потік води, щоб не дати стихії рухатися далі. Ситуація складна, — наголосив глава міста Гончаренко.
За словами голови Донецької ОВА Павла Кириленка, ситуацію вже вдалося стабілізувати, берегову лінію зміцнили, рятувальники та профільні служби зараз ліквідують наслідки.
– Натиск води у водоскидному шлюзі водосховища зменшився, річка Бичок повернулася у своє русло. Продовжуємо обстежити затоплені ділянки, відкачувати воду з підвалів підтоплених будинків, фіксуємо та документуємо руйнування, – повідомив голова ОВА.
Рятувальники вивозили людей човнами. Фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda
Боялися, що потонув собака
Тим часом під час потопу, за словами мешканців Краматорська, у кількох районах міста вже зникла електрика, як і у міських селищах Іванівці, Жовтневому, Мар’ївці.
— У мене в Мар’ївці жили бабуся та дідусь, які не могли вийти з дому – у дворі хлюпалося ціле озеро. Додзвонитися вони теж нікому не могли, розрядилися мобільні телефони, а поставити їх на зарядку не було де – світла немає і вода навколо. Вони страшенно переживали за свого дворового собаку, що він міг потонути, сидячи на ланцюгу, але потім виявилося, що його забули посадити на ланцюг і він уже кілька днів вільно десь гуляє, але точно не втопився. Наші дідусь і бабуся спочатку зраділи, потім перелякалися і почали кричати, кликати на допомогу. Слава богу, їх почули рятувальники та забрали, – розповіла KP.UA мешканка Краматорська Анастасія Левченко. – Їх переправили до центру міста, звідки їх забрала моя тітка на машині. Бабуся сказала, що рівень води був більший за метр, а то й усі півтора. Начебто б ніхто не загинув, тільки замерзли деякі в холодній воді.
Загалом, за словами керівництва області, було евакуйовано 17 осіб, які здебільшого вирушили до родичів, а менша частина – до місць тимчасового перебування.
Затоплено 260 приватних будинків. Фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda
Тече Бичок, не чиститься
Не тільки аномальний березневий снігопад став причиною такого лиха, а й, на жаль, звична людська недбалість. Адже це далеко не вперше, коли жителі Краматорської громади, визираючи у вікна, бачать за ними не степовий, а водний пейзаж. Особливо страждає Іванівка – за словами місцевих мешканців, таке відбувається чи не щороку наприкінці зими – на початку весни.
— Справа не так у снігопадах, як у скиданнях води із ставків у річку Бичок. З одного боку, рятувальні служби роблять те, що наказано за інструкцією – під контролем скидають воду. Навесні рівень води у ставках піднімається до критичної точки через танення снігу. Такий натиск може прорвати греблю, і тоді хвиля, що утворилася, зруйнує інші, і масштаби затоплення будуть набагато більшими. З іншого боку – наша річка Бичок не може вмістити таку кількість води із ставків. Ми вже років 15 просимо почистити Бичок і розширити русло, але натомість отримували постійні відписки, мовляв, роботи заплановані… А потім з’ясовувалося, що на це немає грошей, — розповів колишній мешканець Краматорської громади Вадим Білозеров, який нині мешкає в Одесі. – В Іванівці я жив на вулиці Одеській (чому й перебрався до Одеси, на згадку про будинок!), і ми кожної зими мали проблеми з підтопленням.
Бичок – річка маловодна та швидко пересихає, тому й була «призначена» для скидання води з водоймищ, щоб уникнути затоплення сіл та селищ. Але, як уже було сказано, ніхто її до ладу не чистив, а місцеві жителі й самі зробили багато для того, щоб Бичок прийшов до їхніх дворів. Береги річки вже давно перетворилися на сміттєзвалища, у вузьких місцях створені штучні греблі, які збільшуються через скинуте у річку сміття. Дно річки замулюється, вона починає інтенсивно заростати очеретом, а в ході ремонтних робіт на залізниці, що проходить поряд, в річку ще й падає щебінь. А бетонні плити, що стояли на залізничному шляхопроводі і були захистом від попадання сміття до річки, місцеві давно вже забрали до себе у двори. Пропускна спроможність річки Бичок дуже відрізняється від тієї, що була 20-30 років тому. Зараз, коли на Донбасі війна, навряд чи хтось серйозно замислиться над розчищенням русла Бичка. Сьогодні його чистять екстрено, але чи не може статися, що залишать цю справу?
Голова Донецької ОВА Павло Кириленко зазначає, що на нараді тих, хто брав участь у ліквідації наслідків підтоплень, проговорили і як чиститимуть береги річки Бичок, і як запобігти такому надалі. Але лишається питання – що заважало це зробити раніше?
Рівень води був більше метра, а подекуди й півтора. На щастя, ніхто не загинув, але багато хто застудився. Фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda
Небезпека надто близько
За кілька років до початку російської агресії у 2014 році, Краматорськ вже сигналізував про те, що розташовані поруч водосховища становлять потенційну небезпеку для міста та периферії. Основну загрозу бачили у Клебан-Бикському водосховищі – у разі прориву дамби з цього «резервуару» на значну частину Краматорська та кілька сіл, а також промпідприємств вилилося б 28 млн. кубометрів води. Постраждала б територія не менше ніж 17 кв. кілометрів.
Дамба Маячківського водосховища знаходиться в аварійному стані з 2005 року – там зруйновано залізобетонне кріплення та частково вимився ґрунт. Але ремонтувати споруду ніхто не поспішає, там просто обмежили рівень води. І якщо дамбу розірве – вода досягне привокзальної площі Краматорська.
Водосховища Шевченківське та Біленьке – антигерої сьогоднішніх новин. Це вони скидають воду в річку Бичок, незважаючи на її пропускну здатність, що зменшилася.
Гребля Гебеля на річці Казенний Торець знаходиться поки що в цілком нормальному стані, хоча їй майже сто років. Її відремонтували… після потопу 1985 року, коли після її прориву плавало весь район Старе місто у Краматорську.
Чого не можна сказати про Ясногорівську греблю на тому ж Казенному Торці, яка в аварійному стані вже понад десять років. Можливо, влада Краматорська міркувала так: якщо у річці біля Ясинівської греблі критично підніметься рівень води, то постраждає сусіднє місто Слов’янськ із селищами. Тобто, це головний біль іншого міста, нехай думають і щось роблять.
У Казенний Торець впадає вже неодноразово згаданий Бичок. Так що підйом води – справа часу. А чистити річку Бичок навряд чи хтось буде: дамба Шевченківського водосховища має приватних власників, щоправда, їхні імена перебувають у закритому на час військового стану Державному водному кадастрі. З чуток, дві водоймища біля Городещино, на яких у мирний час йшло чудове клювання карася та окуня, належать агрофірмі одного з футбольних клубів України.
І ще одна проблема, про яку поки що не замислювалися постраждалі від затоплення. Вже кілька років як води практично всіх водойм у цьому регіоні непридатні для відпочинку та купання (і для риболовлі, якщо чесно). Їхня вода кишить сульфатами, кишковою паличкою, життєздатними яйцями аскарид, лямбліями та іншими паразитами. Усім, хто контактував з водою з річки Бичок, що розлилася, рекомендовано пройти обстеження стану здоров’я за першої ж можливості.
Наразі берегову лінію вже зміцнили. Фото: facebook.com/pavlokyrylenko.donoda