Фото: facebook.com/typical.chernihiv
У найстарішої породіллі України — Валентини Підвербної з Чернігова таки забрали доньку, і найближчими днями суд вирішить, чи можуть вони знову бути разом. Започаткований понад 12 років тому медико-соціальний експеримент, як і передбачали люди, що розуміють, не приніс успіху.
Зараз багато хто говорить, що безрозсудну жінку, яка вирішила стати мамою у 65 років, потрібно було відразу позбавляти прав на дитину. Чому цього не сталося, який урок слід винести з чернігівської історії, дізнавалася KP.UA.
«Хоче довести до самогубства»
Наприкінці зими 2011 року щаслива посмішка на зморшкуватому обличчі сивочолої жінки миготіла з усіх екранів та сторінок газет. Люди розчулювалися новонародженій крихті, яку мама назвала Ганною-Марією, і співчуваюче кивали головами, слухаючи, як самотня торгівля бакалією сім років їла хліб з водою, щоб накопичити гроші на штучне запліднення.
Завагітніти Валентині Підвербній вдалося з третього разу, і вона таки виносила дитину. В Інституті генетики репродукції це називали перемогою. Найстаріша породілля удостоїлася сторінки у Книзі рекордів України.
Чи зможе вона повноцінно виховати дитину, задумалися, коли за «молодою» мамою почали помічати дива. Переживши момент популярності, який приніс як моральну, так і матеріальну підтримку, Валентина Підвербна замкнулася від людей, не пускала до будинку соцпрацівників та лікарів.
Коли такий опір вдалося сяк-так переламати, почалися нові проблеми. Мати суворо захищала Анну-Марію від спілкування з дітьми, голосно і нецензурно лаялася при ній, а були й сигнали, що ніби просила з донькою милостиню. І це далеко не весь перелік дивацтва, за якими незмінно порушувалося питання про позбавлення материнських прав.
Минулого року за сигналом жінки, яка була вхожа в будинок Валентини, поліція склала адміністративний протокол про неналежний догляд та психологічне насильство над дитиною. Але суд порушень у поведінці мами не побачив. А днями трапився ефект бомби, що розірвалася — 12-річна Анна-Марія написала в Instagram, що мама знущається над нею, б’є, дряпає, рве одяг, обзиває косоокою, не дозволяє митися і… хоче довести до самогубства.
Міськрада у терміновому порядку прийняла рішення вилучити дитину з родини через небезпеку для життя.
Анна-Марія вибухнула криком про допомогу у соцмережах. Скрін instagram
Як уміє – так і любить
– Коли представник служби у справах дітей та ювенальної поліції прийшли до будинку до Підвербної, дівчинка підтвердила свій аккаунт у соцмережі та повторила те, що там написала, – розповіли KP.UA у прес-службі поліції Чернігівської області. – Також вона дала згоду, щоб її вивели з дому та помістили до дитячої лікарні. Видимих тілесних ушкоджень не виявили, підстав для кримінальної справи немає. Складено адміністративний протокол про домашнє насильство.
У свою чергу служба у справах Чернігівського міськвиконкому направила на розгляд суду матеріали про позбавлення Валентини Підвербної батьківських прав. Рішення «так» чи «ні» має бути ухвалене протягом тижня.
— Я думаю, що є великі питання щодо системи захисту дітей, — каже колишній Уповноважений з прав дитини Микола Кулеба. – Тут дуже багато складових, зокрема, невміння чи небажання місцевої влади приймати рішення. Можу сказати, що якщо щось подібне відбувалося за кордоном, то одного сигналу про можливу загрозу життю чи здоров’ю дитини було б достатньо, щоб її вилучили у матері. Конфлікт у цій родині однозначно був прогнозований.
Благополуччя чи неблагополуччя дитини українські закони оцінюють в основному за зовнішніми критеріями. «Дитина одягнена, нагодована, має мобільний телефон, комп’ютер…», — йдеться у рішенні Новозаводського райсуду Чернігова, який минулого року відмовився карати Підвербну за домашнє насильство.
Керівник служби у справах дітей Чернігівської міськради Олена Зінченко також стверджує, що Підвербна, незважаючи на вікові та поведінкові особливості, не давала підстав для радикальних рішень.
— Мені багато разів казали: позбавляйте прав! А за що позбавляти? Дитина нагодована, добре вгодована, мама не купила і не взяла у знайомих для доньки жодної поношеної речі. Все тільки нове – одяг, ліжко, стілець для занять, смартфон. У будинку нова пральна машина. Ми постійно тримаємо на контролі цю сім’ю, мама пускає до будинку соцпрацівників. Дівчинка відвідує школу, ходить до бібліотеки. Ви багато бачите зараз дітей, які читають книжки? А вона читає. І мама стежить, щоби донька робила уроки. Підвербна дуже любить дочку. Як уміє, так і кохає. Так, вона просила милостиню, але дівчинку до цього не приваблювала.
Олена Зінченко підтверджує, що на поліцейську камеру Анна-Марія скаржилася на матір, але не відкидає, що на суді дівчинка може змінити свою позицію.
У соцслужбі вважають, якщо дитина одягнена, сита і є смартфон, значить, з нею все гаразд. Фото: facebook.com/typical.chernihiv
Сама ідея народити у такому віці продиктована відхиленнями
Підліткові гормони – вони такі непередбачувані. Але й 78 рік, який відраховує Валентина Підвербна, не дає гарантій терпимості та розуміння. Якщо з маленькою дитиною можна поводитися як з лялькою, замикаючи її у своїх рамках «погано – добре», то дівчинка, яка дорослішає, хоче жити своїм життям. І належати сама собі, а не лише матері, яка компенсувала пологами бажання не бути самотньою.
— Цей скандал розпочався за десять місяців до пологів. За умовами догляду за дитиною, дівчинку треба було забирати у матері, як тільки з’явилися її дива. Сама ідея народити в такому віці була продиктована певними відхиленнями від норми, — вважає експерт з прав дитини Людмила Волинець (Підвербна не раз пропонували пройти психіатричну експертизу, але не відмовлялася – Ред.). – І ось ми дочекалися, що дівчинка сама просить забрати її від матері.
Щодо служби у справах дітей, до якої наразі висувають претензії за бездіяльність, то вона, за словами, Людмили Волинець, перебувала у безвихідному становищі.
— Було розгорнуто величезну піар-кампанію, ЗМІ дружно стали на захист права жінки народжувати. Будь-яке «проти» сприймалося як переслідування віком. Підвербна реалізувала свою потребу. Але ніхто не думав про дитину. Про те, що з такою літньою мамою дитина не зможе реалізувати свої базові потреби та стати на ноги.
Проштовхували сурогатне материнство
– За ці 12 років не минало й трьох місяців, коли б до мене не зверталися зі словами: «Що нам робити із цією родиною?!», – продовжує Людмила Волинець. Служби у справах дітей не розповідатимуть, що вони професійно переживали, як почували себе, сидячи на цій пороховій бочці. Якби вони порушили питання про позбавлення материнських прав, піднялася б хвиля протесту. Тому що ніхто не може до ладу розповісти, що таке психологічне насильство. За кодексом воно йде у переліку різновидів домашнього. І судова практика свідчить, що довести її практично неможливо. Хіба тільки якщо справа доходить до самогубства.
Експерт нагадує, що після народження Анни-Марії і проблем, що розкрилися з цим, до Ради було внесено і навіть прийнято в першому читанні законопроект про обмеження віку для ЕКЗ. Але ухвалити документ остаточно не наважилися, хоча є рекомендації ВООЗ, є світова практика.
— Можливо, тепер ми зробимо висновок, що штучне запліднення має бути обмежене віком. Навіщо Господь дає жінці можливість народжувати до певних років, а потім цю можливість забирає. Але ми вирішили замахнутися на природу та продемонструвати, що можемо. А продемонстрували тому, що треба було проштовхнути сурогатне материнство. І проштовхнули. А хто зараз купатиме гріхи перед дитиною, яка стала заручником промоакції і росте в нестандартних для нормального дитинства умовах?!
На думку Людмили Волинець, ця історія має бути приводом для аналізу та прийняття розумних рішень на майбутнє.
Постскриптум. У січні минулого року стало відомо, що на материнство Анни-Марії претендує мешканка Ізраїлю Оксана Спектор, яка вважала, що Підвербній підсадили її яйцеклітину. Судові засідання відбувалися у закритому режимі, тому не оголошувалися. З Єдиного реєстру судових рішень ми дізналися, що 23 березня цього року позивачка відкликала свою заяву. Справа припинена.
Як у світі
Всесвітня організація охорони здоров’я не рекомендує жінкам народжувати після 49 років.
У США діють вікові заборони на ЕКЗ. Це 39-55 років залежно від штату.
У Данії штучне запліднення можливе до 45 років. У Швеції — до 35, у Великій Британії — до 50-ти.
Законопроект, розроблений в Україні, пропонував обмежити вік ЕКЗ 49 роками.