Як спілкуватися з багатими друзями.
Коли друзі багатші за тебе, можна відчувати дискомфорт, ніби така дружба — корислива і несправжня. І навіть якщо це не завжди так, гроші можуть впливати на стосунки навіть між давніми друзями. Але ви, напевно, й самі хоча б раз бачили, як найміцніші відносини руйнувалися під впливом «фінансового чинника», інформує Ukr.Media.
Як гроші псують дружбу
Різниця в доходах справді позначається на спілкуванні та стосунках. Це було помітно і без досліджень, сюжет досить поширений: один із друзів різко підвищує свій рівень добробуту, і починає відвідувати дорожчі заклади, проводити відпустку в готелях, а вільний час — на ретритах, тоді як друзі, як і раніше, збираються у улюбленому спортивному барі. Це, звичайно, умовно, але часто людина у зв'язку з підвищенням рівня життя починає змінювати своє оточення. Але так відбувається не завжди, навіть люди, що різко стали мільйонерами, можуть продовжувати підтримувати спілкування з менш успішними друзями, але в такі моменти у відносин з'являється присмак чогось меркантильного. Начебто друзі починають підігрувати багатшому товаришеві, виходять на роль бідних родичів, а за кожною фразою чується прихована заздрість та пасивна агресія. І навіть якщо споконвічного мотиву псувати стосунки не було, і всі учасники намагалися спілкуватися максимально нейтрально та дружньо, як у старі добрі часи, згодом усі можуть відчути себе не у своїй тарілці. Наче раз на тиждень усі присутні збираються разом, щоб розіграти якусь дешеву комедію.
Різниця в доходах справді може вплинути на якість відносин, навіть якщо ми намагаємося підтримувати їх щосили. Це підтверджує кілька досліджень. Зокрема, в 2009 році, вчені Гленн Файрбоу та Меттью Шредер представили дослідження, в якому йдеться про те, що різниця в доходах і подальше порівняння себе з іншими (заможнішими) людьми призводить до руйнування соціальних зв'язків. Цей процес може торкатися не лише дружніх чи романтичних зв'язків, а й добросусідських відносин. Людина, опинившись серед більш заможних людей, відчуває конкуренцію, і стає її повноцінним учасником. Але те, як вона поводитиметься, залежить від її характеру і бекграунду. Одні братимуть участь у цій конкуренції та підвищуватимуть свій рівень доходу, інші ж, навпаки, займуть більш пасивну роль і «вийдуть із гри» чи стосунків.
У відносинах з іншими людьми та грошима вчені виділяють два головні вектори:
- Ми не хочемо залишатися без соціальної групи.
- Ми не хочемо бути гіршими за інших.
На жаль, навіть приріст у доході не завжди може змінити ситуацію на краще, якщо навколо людини все ще є люди з вищим рівнем доходу. Цей контраст, хай навіть невеликий, призводить до суб'єктивного відчуття бідності — коли людина начебто розуміє, що об'єктивно у неї все добре, грошей на все вистачає, їда в холодильнику, комуналку оплачено, і машину заправлено, але на спонтанну поїздку на Мальдіви все ще не вистачає. А хотілося б, бо всі знайомі можуть собі це дозволити. На суб'єктивне відчуття бідності також впливає багато чинників:
Оточення
На різних етапах життя наше оточення впливає і на наше суб'єктивне сприйняття свого добробуту, і на ставлення до людей, яких ми вважаємо багатшими або біднішими за себе. На це насамперед впливає родина. Від батьків і значних дорослих ми можемо отримати свої перші фінансові звички і, як наслідок, сформулювати своє ставлення до людей, з якими наші фінансові звички та практики збігаються. Наприклад, звичка заощаджувати на собі в деяких сім'ях та спільнотах вважається ознакою гарного тону, а поява в оточенні людей, хто поводиться протилежним чином, може викликати відторгнення або змішані складні емоції, наприклад, заздрість із гнівом чи навіть жалість.
Соціальні мережі
Люди в соціальних мережах теж певною мірою репрезентують наше оточення, навіть якщо особисто ми з ними не знайомі. І все ж таки часто матеріали блогерів можуть викликати заздрість і навіть спроби наслідування. Але якщо тости з авокадо на сніданок і омлет на рослинному молоці — це практики, що відносно реалізуються, то спонтанна поїздка з коханими на острови може призвести до синдрому втраченої вигоди і похитнути самооцінку.
Якість життя
Тут представлений цілий набір факторів: від кількості робочих годин та фінансових навичок до кількості членів сім'ї, все може впливати на сприйняття добробуту. Погодьтеся, людина без дітей та людина з двома дітьми почуватимуться по-різному, заробляючи однакову суму. Також по-різному почуватиметься людина, яка їздить власним автомобілем, і користується громадським транспортом. Щоденні витрати та їх обсяг також впливає на суб'єктивне відчуття бідності.
Як дружити з багатими людьми
Наводити мости через фінансовий розрив складно. Якщо ви не перебуваєте в ролі «багатого друга», то можете почати відчувати поблажливе ставлення до себе. Це не завжди так насправді, але мозок може підкинути когнітивні спотворення. Щоб подолати їх та зберегти дружбу, важливо пам'ятати про кілька моментів:
Позначте особисті кордони (свої та чужі) і не бійтеся їх захищати
Наприклад, якщо компанія збирається посидіти у кафе чи барі, ви можете одразу попередити, що маєте обмежений бюджет. Можете запропонувати інший заклад, у довгостроковій перспективі це буде краще, ніж сидіти весь вечір із невдоволеним обличчям, сумно вивчаючи меню чи із завмиранням серця чекати на рахунки. Якщо хтось спробує взяти ваші витрати на себе, і вам це буде неприємно — скажіть про це спокійно. Якщо ж ви не проти таких жестів — також спокійно і з гідністю подякуйте людині.
Не змагайтесь
Якщо друзі запросили вас до шикарного ресторану або закритої вечірки, не поспішайте на останні гроші купити вино столітньої витримки і живого краба, щоб вразити друзів наступного разу. Якщо вам і хочеться чимось здивувати знайомих як жест у відповідь, краще зробити це щиро і вибрати спосіб, що відповідає вашим можливостям. Пам'ятайте, що дружба — це не гра в наздоганяння і не біг наввипередки з метою перебити супротивника і довести, що ви краще.
Концентруйтеся насамперед на спілкуванні
Не зациклюйтеся на темі грошей. Пам'ятайте, у житті є й інші речі, які можна обговорити: починаючи з погоди та закінчуючи кумедними відео з тваринами. Але якщо у спілкуванні ви починаєте помічати, що ваш знайомий знову і знову перескакує на тему фінансів і займається демонстративним споживанням, то тут варто взяти невелику паузу і прояснити відносини. Якщо вам здається, що друг самостійно визначив вас у ряди «бідних родичів», то спочатку краще нагадати про особисті кордони. А якщо людина «з найкращими намірами» відмовляється їх дотримуватись, то стосунки краще припинити або «поставити на паузу».
Якщо багатий друг — це ви
Людина, яка стала заробляти більше свого оточення, теж може почуватися своєрідною меншістю. Вона може відчувати бажання виправдатися за нові кросівки чи поїздку на таксі замість метро, а іноді й зовсім прагне приховати свої доходи від усіх, хто може потенційно зацікавитися: від податкової до друзів дитинства. І все ж зберігайте стосунки, не концентруючись на темі грошей, можливо, навіть якщо вам здається, що інші дивляться на вас, як на золоту антилопу.
Залишайтеся з друзями на одній хвилі
Не поспішайте показувати їм чудовий новий світ із ресторанами авторської кухні та золотими приладами, і точно не варто відповідати на запитання «Як справи?» лекцією про те, як досягти успіху (якщо тільки вас про це не попросять). Намагайтеся підтримувати загальний настрій та спілкуйтеся з ними, як із рівними, цікавтеся їхнім життям.
Уникайте демонстративного споживання
Просто не коментуйте скільки коштують ті чи інші речі, страви та напої, обрані вашими друзями. Не намагайтеся пригостити їх власним коштом і взагалі відмовтеся від ролі благодійника для своїх друзів. Якщо у вас є бажання пригостити когось, скажіть про це вголос, але не нав'язуйте свою доброту.
Виявляйте емпатію
Будьте уважними до ситуацій, коли широкі жести можуть бути сприйняті негативно. Це стосується дорогих подарунків або пропозицій поїхати до якоїсь обителі важкого люксу. Іноді простіше — значить краще.
І хоча берегти чужі особисті кордони важливо — не забувайте про свої. Якщо ви помічаєте, що друзі роблять багато оцінювальних коментарів щодо ваших покупок, витрат і способу життя, це привід нагадати про те, що у вас теж є особисті кордони, порушувати які не мають права навіть ваші найближчі люди.